| прокува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (обробити метал куванням) | ||
| Інфінітив | прокува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проку́ймо | |
| 2 особа | проку́й | проку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проку́ю | проку́ємо, проку́єм |
| 2 особа | проку́єш | проку́єте |
| 3 особа | проку́є | проку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокува́в | прокува́ли |
| жін.р. | прокува́ла | |
| сер.р. | прокува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| проко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прокува́вши | ||