| прокультивува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокультивува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокультиву́ймо | |
| 2 особа | прокультиву́й | прокультиву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокультиву́ю | прокультиву́ємо, прокультиву́єм |
| 2 особа | прокультиву́єш | прокультиву́єте |
| 3 особа | прокультиву́є | прокультиву́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокультивува́в | прокультивува́ли |
| жін.р. | прокультивува́ла | |
| сер.р. | прокультивува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прокультиво́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| прокультиво́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прокультивува́вши | ||