| прокурни́кати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокурни́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокурни́каймо | |
| 2 особа | прокурни́кай | прокурни́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокурни́каю | прокурни́каємо, прокурни́каєм |
| 2 особа | прокурни́каєш | прокурни́каєте |
| 3 особа | прокурни́кає | прокурни́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокурни́кав | прокурни́кали |
| жін.р. | прокурни́кала | |
| сер.р. | прокурни́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокурни́кавши | ||