| проку́шувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проку́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проку́шуймо | |
| 2 особа | проку́шуй | проку́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проку́шуватиму | проку́шуватимемо, проку́шуватимем |
| 2 особа | проку́шуватимеш | проку́шуватимете |
| 3 особа | проку́шуватиме | проку́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проку́шую | проку́шуємо, проку́шуєм |
| 2 особа | проку́шуєш | проку́шуєте |
| 3 особа | проку́шує | проку́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проку́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проку́шував | проку́шували |
| жін. р. | проку́шувала | |
| сер. р. | проку́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проку́шуваний | ||
| Безособова форма | ||
| проку́шувано | ||
| Дієприслівник | ||
| проку́шувавши | ||