прола́зливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прола́зливий | прола́злива | прола́зливе | прола́зливі |
родовий | прола́зливого | прола́зливої | прола́зливого | прола́зливих |
давальний | прола́зливому | прола́зливій | прола́зливому | прола́зливим |
знахідний | прола́зливий, прола́зливого | прола́зливу | прола́зливе | прола́зливі, прола́зливих |
орудний | прола́зливим | прола́зливою | прола́зливим | прола́зливими |
місцевий | на/у прола́зливому, прола́зливім | на/у прола́зливій | на/у прола́зливому, прола́зливім | на/у прола́зливих |
[розм.] |