| пролига́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролига́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролига́ймо | |
| 2 особа | пролига́й | пролига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролига́ю | пролига́ємо, пролига́єм |
| 2 особа | пролига́єш | пролига́єте |
| 3 особа | пролига́є | пролига́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролига́в | пролига́ли |
| жін.р. | пролига́ла | |
| сер.р. | пролига́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пролига́вши | ||