| пролонгува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролонгува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролонгу́ймо | |
| 2 особа | пролонгу́й | пролонгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролонгува́тиму | пролонгува́тимемо, пролонгува́тимем |
| 2 особа | пролонгува́тимеш | пролонгува́тимете |
| 3 особа | пролонгува́тиме | пролонгува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | пролонгу́ю | пролонгу́ємо, пролонгу́єм |
| 2 особа | пролонгу́єш | пролонгу́єте |
| 3 особа | пролонгу́є | пролонгу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пролонгу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пролонгува́в | пролонгува́ли |
| жін. р. | пролонгува́ла | |
| сер. р. | пролонгува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пролонго́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| пролонго́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| пролонгува́вши | ||