проліко́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | проліко́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | проліко́вуймо | |
2 особа | проліко́вуй | проліко́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | проліко́вуватиму | проліко́вуватимемо, проліко́вуватимем |
2 особа | проліко́вуватимеш | проліко́вуватимете |
3 особа | проліко́вуватиме | проліко́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | проліко́вую | проліко́вуємо, проліко́вуєм |
2 особа | проліко́вуєш | проліко́вуєте |
3 особа | проліко́вує | проліко́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
проліко́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | проліко́вував | проліко́вували |
жін. р. | проліко́вувала | |
сер. р. | проліко́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
проліко́вувавши |