промарті́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | промарті́льний | промарті́льна | промарті́льне | промарті́льні |
родовий | промарті́льного | промарті́льної | промарті́льного | промарті́льних |
давальний | промарті́льному | промарті́льній | промарті́льному | промарті́льним |
знахідний | промарті́льний, промарті́льного | промарті́льну | промарті́льне | промарті́льні, промарті́льних |
орудний | промарті́льним | промарті́льною | промарті́льним | промарті́льними |
місцевий | на/у промарті́льному, промарті́льнім | на/у промарті́льній | на/у промарті́льному, промарті́льнім | на/у промарті́льних |