промі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | промі́рний | промі́рна | промі́рне | промі́рні |
родовий | промі́рного | промі́рної | промі́рного | промі́рних |
давальний | промі́рному | промі́рній | промі́рному | промі́рним |
знахідний | промі́рний, промі́рного | промі́рну | промі́рне | промі́рні, промі́рних |
орудний | промі́рним | промі́рною | промі́рним | промі́рними |
місцевий | на/у промі́рному, промі́рнім | на/у промі́рній | на/у промі́рному, промі́рнім | на/у промі́рних |