| | |
| прону́ди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прону́ди́тися, прону́ди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пронуді́мося, пронуді́мось, пронуді́мся, прону́дьмося, прону́дьмось |
| 2 особа | пронуди́ся, пронуди́сь, прону́дься | пронуді́ться, прону́дьтеся, прону́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прону́джу́ся, прону́джу́сь | прону́димося, прону́димось, прону́димся |
| 2 особа | прону́дишся | прону́дитеся, прону́дитесь |
| 3 особа | прону́диться | прону́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прону́ди́вся, прону́ди́всь | прону́ди́лися, прону́ди́лись |
| жін.р. | прону́ди́лася, прону́ди́лась |
| сер.р. | прону́ди́лося, прону́ди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прону́ди́вшись |
