| | | | |
| простро́чений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (термін якого збіг) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | простро́чений | простро́чена | простро́чене | простро́чені |
| родовий | простро́ченого | простро́ченої | простро́ченого | простро́чених |
| давальний | простро́ченому | простро́ченій | простро́ченому | простро́ченим |
| знахідний | простро́чений | простро́чену | простро́чене | простро́чені |
| орудний | простро́ченим | простро́ченою | простро́ченим | простро́ченими |
| місцевий | на/у простро́ченому, простро́ченім | на/у простро́ченій | на/у простро́ченому, простро́ченім | на/у простро́чених |
