| | |
| протоколюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протоколюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протоколю́ймо |
| 2 особа | протоколю́й | протоколю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протоколюва́тиму | протоколюва́тимемо, протоколюва́тимем |
| 2 особа | протоколюва́тимеш | протоколюва́тимете |
| 3 особа | протоколюва́тиме | протоколюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | протоколю́ю | протоколю́ємо, протоколю́єм |
| 2 особа | протоколю́єш | протоколю́єте |
| 3 особа | протоколю́є | протоколю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протоколю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протоколюва́в | протоколюва́ли |
| жін. р. | протоколюва́ла |
| сер. р. | протоколюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| протокольо́ваний |
| Безособова форма |
| протокольо́вано |
| Дієприслівник |
| протоколюва́вши |
