| | |
| протоми́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протоми́тися, протоми́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протомі́мося, протомі́мось, протомі́мся |
| 2 особа | протоми́ся, протоми́сь | протомі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протомлю́ся, протомлю́сь | прото́мимося, прото́мимось, прото́мимся |
| 2 особа | прото́мишся | прото́митеся, прото́митесь |
| 3 особа | прото́миться | прото́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | протоми́вся, протоми́всь | протоми́лися, протоми́лись |
| жін.р. | протоми́лася, протоми́лась |
| сер.р. | протоми́лося, протоми́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протоми́вшись |
