| | |
| проторгува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проторгува́тися, проторгува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проторгу́ймося, проторгу́ймось |
| 2 особа | проторгу́йся, проторгу́йсь | проторгу́йтеся, проторгу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проторгу́юся, проторгу́юсь | проторгу́ємося, проторгу́ємось, проторгу́ємся |
| 2 особа | проторгу́єшся | проторгу́єтеся, проторгу́єтесь |
| 3 особа | проторгу́ється | проторгу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проторгува́вся, проторгува́всь | проторгува́лися, проторгува́лись |
| жін.р. | проторгува́лася, проторгува́лась |
| сер.р. | проторгува́лося, проторгува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проторгува́вшись |
