| | |
| протяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (тягтися; витягатися; тривати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протяга́тися, протяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протяга́ймося, протяга́ймось |
| 2 особа | протяга́йся, протяга́йсь | протяга́йтеся, протяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протяга́тимуся, протяга́тимусь | протяга́тимемося, протяга́тимемось, протяга́тимемся |
| 2 особа | протяга́тимешся | протяга́тиметеся, протяга́тиметесь |
| 3 особа | протяга́тиметься | протяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протяга́юся, протяга́юсь | протяга́ємося, протяга́ємось, протяга́ємся |
| 2 особа | протяга́єшся | протяга́єтеся, протяга́єтесь |
| 3 особа | протяга́ється | протяга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протяга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протяга́вся, протяга́всь | протяга́лися, протяга́лись |
| жін. р. | протяга́лася, протяга́лась |
| сер. р. | протяга́лося, протяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протяга́вшись |
