| | |
| протяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розтягати; витягати; просувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протяга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протяга́ймо |
| 2 особа | протяга́й | протяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протяга́тиму | протяга́тимемо, протяга́тимем |
| 2 особа | протяга́тимеш | протяга́тимете |
| 3 особа | протяга́тиме | протяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протяга́ю | протяга́ємо, протяга́єм |
| 2 особа | протяга́єш | протяга́єте |
| 3 особа | протяга́є | протяга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протяга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протяга́в | протяга́ли |
| жін. р. | протяга́ла |
| сер. р. | протяга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протяга́вши |
