| | | | |
| процви́ндрюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | процви́ндрюваний | процви́ндрювана | процви́ндрюване | процви́ндрювані |
| родовий | процви́ндрюваного | процви́ндрюваної | процви́ндрюваного | процви́ндрюваних |
| давальний | процви́ндрюваному | процви́ндрюваній | процви́ндрюваному | процви́ндрюваним |
| знахідний | процви́ндрюваний, процви́ндрюваного | процви́ндрювану | процви́ндрюване | процви́ндрювані, процви́ндрюваних |
| орудний | процви́ндрюваним | процви́ндрюваною | процви́ндрюваним | процви́ндрюваними |
| місцевий | на/у процви́ндрюваному, процви́ндрюванім | на/у процви́ндрюваній | на/у процви́ндрюваному, процви́ндрюванім | на/у процви́ндрюваних |
