| | | | |
| процвіта́ючий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | процвіта́ючий | процвіта́юча | процвіта́юче | процвіта́ючі |
| родовий | процвіта́ючого | процвіта́ючої | процвіта́ючого | процвіта́ючих |
| давальний | процвіта́ючому | процвіта́ючій | процвіта́ючому | процвіта́ючим |
| знахідний | процвіта́ючий, процвіта́ючого | процвіта́ючу | процвіта́юче | процвіта́ючі, процвіта́ючих |
| орудний | процвіта́ючим | процвіта́ючою | процвіта́ючим | процвіта́ючими |
| місцевий | на/у процвіта́ючому, процвіта́ючім | на/у процвіта́ючій | на/у процвіта́ючому, процвіта́ючім | на/у процвіта́ючих |
