| процитува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | процитува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проциту́ймо | |
| 2 особа | проциту́й | проциту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проциту́ю | проциту́ємо, проциту́єм |
| 2 особа | проциту́єш | проциту́єте |
| 3 особа | проциту́є | проциту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | процитува́в | процитува́ли |
| жін.р. | процитува́ла | |
| сер.р. | процитува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| процито́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| процито́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| процитува́вши | ||