| процілува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | процілува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | процілу́ймо | |
| 2 особа | процілу́й | процілу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | процілу́ю | процілу́ємо, процілу́єм |
| 2 особа | процілу́єш | процілу́єте |
| 3 особа | процілу́є | процілу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | процілува́в | процілува́ли |
| жін.р. | процілува́ла | |
| сер.р. | процілува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проціло́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| проціло́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| процілува́вши | ||