| прочергува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прочергува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прочергу́ймо | |
| 2 особа | прочергу́й | прочергу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прочергу́ю | прочергу́ємо, прочергу́єм |
| 2 особа | прочергу́єш | прочергу́єте |
| 3 особа | прочергу́є | прочергу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прочергува́в | прочергува́ли |
| жін.р. | прочергува́ла | |
| сер.р. | прочергува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прочергува́вши | ||