| прочу́мати – дієслово доконаного виду | ||
| (привести до пам’яті) | ||
| Інфінітив | прочу́мати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прочу́маймо | |
| 2 особа | прочу́май | прочу́майте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прочу́маю | прочу́маємо, прочу́маєм |
| 2 особа | прочу́маєш | прочу́маєте |
| 3 особа | прочу́має | прочу́мають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прочу́мав | прочу́мали |
| жін.р. | прочу́мала | |
| сер.р. | прочу́мало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прочу́мавши | ||