| прошамоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прошамоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прошамоті́мо, прошамоті́м | |
| 2 особа | прошамоти́ | прошамоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прошамочу́ | прошамотимо́, прошамоти́м |
| 2 особа | прошамоти́ш | прошамотите́ |
| 3 особа | прошамоти́ть | прошамотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прошамоті́в | прошамоті́ли |
| жін.р. | прошамоті́ла | |
| сер.р. | прошамоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прошамоті́вши | ||