| проштовхни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | проштовхни́й | проштовхна́ | проштовхне́ | проштовхні́ |
| родовий | проштовхно́го | проштовхно́ї | проштовхно́го | проштовхни́х |
| давальний | проштовхно́му | проштовхні́й | проштовхно́му | проштовхни́м |
| знахідний | проштовхни́й, проштовхно́го | проштовхну́ | проштовхне́ | проштовхні́, проштовхни́х |
| орудний | проштовхни́м | проштовхно́ю | проштовхни́м | проштовхни́ми |
| місцевий | на/у проштовхно́му, проштовхні́м | на/у проштовхні́й | на/у проштовхно́му, проштовхні́м | на/у проштовхни́х |