| проштудіюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проштудіюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проштудію́ймо | |
| 2 особа | проштудію́й | проштудію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проштудію́ю | проштудію́ємо, проштудію́єм |
| 2 особа | проштудію́єш | проштудію́єте |
| 3 особа | проштудію́є | проштудію́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проштудіюва́в | проштудіюва́ли |
| жін.р. | проштудіюва́ла | |
| сер.р. | проштудіюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проштудійо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| проштудійо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| проштудіюва́вши | ||