| | |
| проштукату́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проштукату́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проштукату́рюймо |
| 2 особа | проштукату́рюй | проштукату́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проштукату́рюватиму | проштукату́рюватимемо, проштукату́рюватимем |
| 2 особа | проштукату́рюватимеш | проштукату́рюватимете |
| 3 особа | проштукату́рюватиме | проштукату́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проштукату́рюю | проштукату́рюємо, проштукату́рюєм |
| 2 особа | проштукату́рюєш | проштукату́рюєте |
| 3 особа | проштукату́рює | проштукату́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проштукату́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проштукату́рював | проштукату́рювали |
| жін. р. | проштукату́рювала |
| сер. р. | проштукату́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| проштукату́рюваний |
| Безособова форма |
| проштукату́рювано |
| Дієприслівник |
| проштукату́рювавши |
