| | |
| пруча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пруча́тися, пруча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пруча́ймося, пруча́ймось |
| 2 особа | пруча́йся, пруча́йсь | пруча́йтеся, пруча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пруча́тимуся, пруча́тимусь | пруча́тимемося, пруча́тимемось, пруча́тимемся |
| 2 особа | пруча́тимешся | пруча́тиметеся, пруча́тиметесь |
| 3 особа | пруча́тиметься | пруча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пруча́юся, пруча́юсь | пруча́ємося, пруча́ємось, пруча́ємся |
| 2 особа | пруча́єшся | пруча́єтеся, пруча́єтесь |
| 3 особа | пруча́ється | пруча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пруча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пруча́вся, пруча́всь | пруча́лися, пруча́лись |
| жін. р. | пруча́лася, пруча́лась |
| сер. р. | пруча́лося, пруча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пруча́вшись |
