| пся́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пся́чий | пся́ча | пся́че | пся́чі |
| родовий | пся́чого | пся́чої | пся́чого | пся́чих |
| давальний | пся́чому | пся́чій | пся́чому | пся́чим |
| знахідний | пся́чий, пся́чого | пся́чу | пся́че | пся́чі, пся́чих |
| орудний | пся́чим | пся́чою | пся́чим | пся́чими |
| місцевий | на/у пся́чому, пся́чім | на/у пся́чій | на/у пся́чому, пся́чім | на/у пся́чих |