| | |
| пунктирува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пунктирува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пунктиру́ймо |
| 2 особа | пунктиру́й | пунктиру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пунктирува́тиму | пунктирува́тимемо, пунктирува́тимем |
| 2 особа | пунктирува́тимеш | пунктирува́тимете |
| 3 особа | пунктирува́тиме | пунктирува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | пунктиру́ю | пунктиру́ємо, пунктиру́єм |
| 2 особа | пунктиру́єш | пунктиру́єте |
| 3 особа | пунктиру́є | пунктиру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пунктиру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пунктирува́в | пунктирува́ли |
| жін. р. | пунктирува́ла |
| сер. р. | пунктирува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| пунктиро́ваний |
| Безособова форма |
| пунктиро́вано |
| Дієприслівник |
| пунктирува́вши |
