| пустотли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пустотли́вий | пустотли́ва | пустотли́ве | пустотли́ві |
| родовий | пустотли́вого | пустотли́вої | пустотли́вого | пустотли́вих |
| давальний | пустотли́вому | пустотли́вій | пустотли́вому | пустотли́вим |
| знахідний | пустотли́вий, пустотли́вого | пустотли́ву | пустотли́ве | пустотли́ві, пустотли́вих |
| орудний | пустотли́вим | пустотли́вою | пустотли́вим | пустотли́вими |
| місцевий | на/у пустотли́вому, пустотли́вім | на/у пустотли́вій | на/у пустотли́вому, пустотли́вім | на/у пустотли́вих |