пуцува́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(чистильник) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | пуцува́льник | пуцува́льники |
родовий | пуцува́льника | пуцува́льників |
давальний | пуцува́льникові, пуцува́льнику | пуцува́льникам |
знахідний | пуцува́льника | пуцува́льників |
орудний | пуцува́льником | пуцува́льниками |
місцевий | на/у пуцува́льникові, пуцува́льнику | на/у пуцува́льниках |
кличний | пуцува́льнику | пуцува́льники |
[діал.] |