БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Ось цей образ стоїть в очах Максима й ніяк не може погаснути. … Цей третій – це був він, Максим. … Максим зразу так і не обтер її, забув. … посміхнувся Максим, замикаючи коло думок і відповідаючи сам собі на якісь свої тяжкі вагання. … Тут судів увесь Максимів рід, а чи точніше – рештки його, мозолястого, дебелого, жилавого.