| | | | |
| п’ятирубле́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | п’ятирубле́вий | п’ятирубле́ва | п’ятирубле́ве | п’ятирубле́ві |
| родовий | п’ятирубле́вого | п’ятирубле́вої | п’ятирубле́вого | п’ятирубле́вих |
| давальний | п’ятирубле́вому | п’ятирубле́вій | п’ятирубле́вому | п’ятирубле́вим |
| знахідний | п’ятирубле́вий | п’ятирубле́ву | п’ятирубле́ве | п’ятирубле́ві |
| орудний | п’ятирубле́вим | п’ятирубле́вою | п’ятирубле́вим | п’ятирубле́вими |
| місцевий | на/у п’ятирубле́вому, п’ятирубле́вім | на/у п’ятирубле́вій | на/у п’ятирубле́вому, п’ятирубле́вім | на/у п’ятирубле́вих |
