| півкільце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | півкільце́ | півкі́льця |
| родовий | півкільця́ | півкі́лець |
| давальний | півкільцю́ | півкі́льцям |
| знахідний | півкільце́ | півкі́льця |
| орудний | півкільце́м | півкі́льцями |
| місцевий | на/у півкільці́, півкільцю́ | на/у півкі́льцях |
| кличний | півкільце́* | півкі́льця* |
| * Але: два, три, чотири півкільця́ |