| | | | |
| підгово́рений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (підмовлений) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підгово́рений | підгово́рена | підгово́рене | підгово́рені |
| родовий | підгово́реного | підгово́реної | підгово́реного | підгово́рених |
| давальний | підгово́реному | підгово́реній | підгово́реному | підгово́реним |
| знахідний | підгово́реного, підгово́рений | підгово́рену | підгово́рене | підгово́рених, підгово́рені |
| орудний | підгово́реним | підгово́реною | підгово́реним | підгово́реними |
| місцевий | на/у підгово́реному, підгово́ренім | на/у підгово́реній | на/у підгово́реному, підгово́ренім | на/у підгово́рених |
| | | | |
| [розм., рідко] | | | | |
