| | |
| піджи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | піджи́тися, піджи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підживі́мося, підживі́мось, підживі́мся |
| 2 особа | підживи́ся, підживи́сь | підживі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підживу́ся, підживу́сь | підживемо́ся, підживемо́сь, підживе́мся |
| 2 особа | підживе́шся | підживе́теся, підживе́тесь |
| 3 особа | підживе́ться | підживу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | піджи́вся, піджи́всь | піджили́ся, піджили́сь |
| жін.р. | піджила́ся, піджила́сь |
| сер.р. | піджило́ся, піджило́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| піджи́вшись |
