| | | | |
| підкарау́лений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підкарау́лений | підкарау́лена | підкарау́лене | підкарау́лені |
| родовий | підкарау́леного | підкарау́леної | підкарау́леного | підкарау́лених |
| давальний | підкарау́леному | підкарау́леній | підкарау́леному | підкарау́леним |
| знахідний | підкарау́леного, підкарау́лений | підкарау́лену | підкарау́лене | підкарау́лених, підкарау́лені |
| орудний | підкарау́леним | підкарау́леною | підкарау́леним | підкарау́леними |
| місцевий | на/у підкарау́леному, підкарау́ленім | на/у підкарау́леній | на/у підкарау́леному, підкарау́ленім | на/у підкарау́лених |
