| | |
| підколо́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підколо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підколо́чуймо |
| 2 особа | підколо́чуй | підколо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підколо́чуватиму | підколо́чуватимемо, підколо́чуватимем |
| 2 особа | підколо́чуватимеш | підколо́чуватимете |
| 3 особа | підколо́чуватиме | підколо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підколо́чую | підколо́чуємо, підколо́чуєм |
| 2 особа | підколо́чуєш | підколо́чуєте |
| 3 особа | підколо́чує | підколо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підколо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підколо́чував | підколо́чували |
| жін. р. | підколо́чувала |
| сер. р. | підколо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підколо́чувавши |
