| | |
| підкори́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підкори́тися, підкори́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підкорі́мося, підкорі́мось, підкорі́мся |
| 2 особа | підкори́ся, підкори́сь | підкорі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкорю́ся, підкорю́сь | підкоримо́ся, підкоримо́сь, підкори́мся |
| 2 особа | підкори́шся | підкорите́ся, підкорите́сь |
| 3 особа | підкори́ться | підкоря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підкори́вся, підкори́всь | підкори́лися, підкори́лись |
| жін.р. | підкори́лася, підкори́лась |
| сер.р. | підкори́лося, підкори́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підкори́вшись |
