| підкороти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підкороти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підкороті́мо, підкороті́м | |
| 2 особа | підкороти́ | підкороті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підкорочу́ | підкоро́тимо, підкоро́тим |
| 2 особа | підкоро́тиш | підкоро́тите |
| 3 особа | підкоро́тить | підкоро́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підкороти́в | підкороти́ли |
| жін.р. | підкороти́ла | |
| сер.р. | підкороти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підкоро́чений | ||
| Безособова форма | ||
| підкоро́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| підкороти́вши | ||