| підко́рчити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підко́рчити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підко́рчмо | |
| 2 особа | підко́рч | підко́рчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підко́рчу | підко́рчимо, підко́рчим |
| 2 особа | підко́рчиш | підко́рчите |
| 3 особа | підко́рчить | підко́рчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підко́рчив | підко́рчили |
| жін.р. | підко́рчила | |
| сер.р. | підко́рчило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| підко́рчивши | ||