| підкоти́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (котячи, наблизити до когось, чогось) | ||
| Інфінітив | підкоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підкоті́мо, підкоті́м | |
| 2 особа | підкоти́ | підкоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підкочу́ | підко́тимо, підко́тим |
| 2 особа | підко́тиш | підко́тите |
| 3 особа | підко́тить | підко́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підкоти́в | підкоти́ли |
| жін.р. | підкоти́ла | |
| сер.р. | підкоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підко́чений | ||
| Безособова форма | ||
| підко́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| підкоти́вши | ||