підлабу́зник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | підлабу́зник | підлабу́зники |
родовий | підлабу́зника | підлабу́зників |
давальний | підлабу́зникові, підлабу́знику | підлабу́зникам |
знахідний | підлабу́зника | підлабу́зників |
орудний | підлабу́зником | підлабу́зниками |
місцевий | на/у підлабу́зникові, підлабу́знику | на/у підлабу́зниках |
кличний | підлабу́знику | підлабу́зники |