підле́глий1 – прикметник | ||||
(підпорядкований) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підле́глий | підле́гла | підле́гле | підле́глі |
родовий | підле́глого | підле́глої | підле́глого | підле́глих |
давальний | підле́глому | підле́глій | підле́глому | підле́глим |
знахідний | підле́глий, підле́глого | підле́глу | підле́гле | підле́глі, підле́глих |
орудний | підле́глим | підле́глою | підле́глим | підле́глими |
місцевий | на/у підле́глому, підле́глім | на/у підле́глій | на/у підле́глому, підле́глім | на/у підле́глих |