підмогори́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підмогори́чений | підмогори́чена | підмогори́чене | підмогори́чені |
родовий | підмогори́ченого | підмогори́ченої | підмогори́ченого | підмогори́чених |
давальний | підмогори́ченому | підмогори́ченій | підмогори́ченому | підмогори́ченим |
знахідний | підмогори́чений, підмогори́ченого | підмогори́чену | підмогори́чене | підмогори́чені, підмогори́чених |
орудний | підмогори́ченим | підмогори́ченою | підмогори́ченим | підмогори́ченими |
місцевий | на/у підмогори́ченому, підмогори́ченім | на/у підмогори́ченій | на/у підмогори́ченому, підмогори́ченім | на/у підмогори́чених |
[розм.] |