| підмогори́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підмогори́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підмогори́чмо | |
| 2 особа | підмогори́ч | підмогори́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підмогори́чу | підмогори́чимо, підмогори́чим |
| 2 особа | підмогори́чиш | підмогори́чите |
| 3 особа | підмогори́чить | підмогори́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підмогори́чив | підмогори́чили |
| жін.р. | підмогори́чила | |
| сер.р. | підмогори́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підмогори́чений | ||
| Безособова форма | ||
| підмогори́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| підмогори́чивши | ||