| | |
| підрива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (гинути від вибуху; руйнуватися; послаблюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підрива́тися, підрива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підрива́ймося, підрива́ймось |
| 2 особа | підрива́йся, підрива́йсь | підрива́йтеся, підрива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підрива́тимуся, підрива́тимусь | підрива́тимемося, підрива́тимемось, підрива́тимемся |
| 2 особа | підрива́тимешся | підрива́тиметеся, підрива́тиметесь |
| 3 особа | підрива́тиметься | підрива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підрива́юся, підрива́юсь | підрива́ємося, підрива́ємось, підрива́ємся |
| 2 особа | підрива́єшся | підрива́єтеся, підрива́єтесь |
| 3 особа | підрива́ється | підрива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підрива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підрива́вся, підрива́всь | підрива́лися, підрива́лись |
| жін. р. | підрива́лася, підрива́лась |
| сер. р. | підрива́лося, підрива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підрива́вшись |
