ревеляці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ревеляці́йний | ревеляці́йна | ревеляці́йне | ревеляці́йні |
родовий | ревеляці́йного | ревеляці́йної | ревеляці́йного | ревеляці́йних |
давальний | ревеляці́йному | ревеляці́йній | ревеляці́йному | ревеляці́йним |
знахідний | ревеляці́йний, ревеляці́йного | ревеляці́йну | ревеляці́йне | ревеляці́йні, ревеляці́йних |
орудний | ревеляці́йним | ревеляці́йною | ревеляці́йним | ревеляці́йними |
місцевий | на/у ревеляці́йному, ревеляці́йнім | на/у ревеляці́йній | на/у ревеляці́йному, ревеляці́йнім | на/у ревеляці́йних |