| | | | |
| реевакуйо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | реевакуйо́ваний | реевакуйо́вана | реевакуйо́ване | реевакуйо́вані |
| родовий | реевакуйо́ваного | реевакуйо́ваної | реевакуйо́ваного | реевакуйо́ваних |
| давальний | реевакуйо́ваному | реевакуйо́ваній | реевакуйо́ваному | реевакуйо́ваним |
| знахідний | реевакуйо́ваний, реевакуйо́ваного | реевакуйо́вану | реевакуйо́ване | реевакуйо́вані, реевакуйо́ваних |
| орудний | реевакуйо́ваним | реевакуйо́ваною | реевакуйо́ваним | реевакуйо́ваними |
| місцевий | на/у реевакуйо́ваному, реевакуйо́ванім | на/у реевакуйо́ваній | на/у реевакуйо́ваному, реевакуйо́ванім | на/у реевакуйо́ваних |
